Практика “Я – більше”: повернення власної опори
Для емоційних моментів, коли хочеться заспокоїтись і відчути себе. Для того, щоб нагадати собі: я більше будь-яких моїх емоцій і станів.
Розвиває емоційний і тілесний інтелект.
Звідки ідея «Я – більше моїх емоцій»
Вітаю, мене звати Ірина Кадученко. У моїй практиці психолога я часто бачу, як людина ототожнює себе зі своїм станом. Один із найважливіших кроків у терапії — це момент, коли людина усвідомлює, дихає і тілесно відчуває: «Я більше, ніж мої емоції. Я більше, ніж страх. Я більше, ніж біль. Я більше, ніж те, що відбувається».
Ця концепція тілесно-орієнтованої психотерапії стала основою для практики, яку я використовую для себе і з клієнтами. І це не просто ситуативне полегшення. Повторення практики розвиває емоційний і тілесний інтелект, тобто “внутрішній м’яз” витримувати навіть дуже інтенсивні відчуття і не відсторонюватись від них. З часом помічаєш, що стійкість зростає, а внутрішня опора продовжує тримати навіть у дуже складних обставинах. Це опорна навичка на все життя, тому раджу навчати і діток, і підлітків.
Свічка як психологічний інструмент
У терапії ми часто працюємо з ритуалами. Вони допомагають нервовій системі перейти з режиму «тривога» в режим «безпека». Запалення свічки — це один із найпростіших і найдавніших ритуалів заземлення.
Як я роблю ці свічки
Я виготовляю свічки власноруч із натуральних матеріалів преміум-якості. Обираю аромати, які надихають і допомагають заземлитися. Кожна свічка — це намір. Намір створити простір для спокою. Для присутності. Для повернення до себе.
✨ Як виконувати практику ✨
“Я більше моїх емоцій. Я дихаю. Я відчуваю мої емоції і все одно дихаю. Моє тіло займає положення в просторі, моє серце стучить, мої знання залишаються зі мною, мої цінності – зі мною. Мої бажання, моя здатність любити – все залишається зі мною, щоб б я не відчувала (-в). Тому що я – завжди більше будь-яких моїх емоцій. І я продовжую дихати в будь-яких моїх станах“.
Як часто і коли
Ця практика — не зобов’язання. Вона для тих моментів, коли відчуваєш, що це потрібно. Вранці — як спосіб почати день з присутності. Увечері — щоб відпустити день. Посеред дня — якщо втрачаєш себе. Коли важко — як створення простору безпеки. Або системно як в спортзалі, якщо хочеш в цілому стати емоційно стійкішою (стійкішим) в житті.
Безпека і турбота
Іноді під час практики можуть підійматися емоції. Це нормально — тіло нарешті отримало дозвіл відчувати.
Якщо стає дуже важко: Відкрий очі. Поклади долоні на груди. Порухай тілом. Скажи собі: «Я – тут. Я в безпеці. Я можу зупинитися».
Практика — не про те, щоб «витримати». Це про те, щоб дозволити собі бути настільки, наскільки зараз можеш.
Спробуй. І хай в серці стане тепло❤️

